Кому з олігархів українці платять за комунальні послуги

Поставка енергоносіїв в Україні монополізована декількома олігархічними групами та кожен раз українці платять в одні й ті ж кишені.

Енергетичний холдинг ДТЕК Ріната Ахметова сконцентрував акції найбільшого виробника електроенергії та тепла столиці в 2011 році. Тоді, за місяць до нового року, компанія ДТЕК на приватизаційному конкурсі купила 25% «Київенерго» за 450 500 000 грн, коли до приватизації Ахметову належало 46,8% акцій компанії.

У тому ж 2011 році команда Януковича продала «Укртелеком» — монополіста фіксованого зв’язку за 10,5 млрд грн — невідомому австрійському фонду EPIC. Монополістом «Укртелекому» був ще в одному напрямку: компанія управляла телекомунікаційної каналізацією, в якій розміщені мережі інтернет-провайдерів. «Укртелекому» також належала єдина в Україні ліцензія на зв’язок 3G. У 2013 році EPIC продала «Укртелеком» Ахметову.

Що стосується постачання холодної води і газу, наприклад, у Києві, то споживачі платять теж в одну кишеню — компанії «Київенергохолдинг». Вона контролює «Київводоканал» і «Київгаз». Раніше пакети акцій «Київенергохолдингу» ділили між собою групи бізнесмена Василя Хмельницького та КМДА. У 2013 році Хмельницький заявив, що продав свої акції В’ячеславу Супруненку — зятю екс-мера столиці Леоніда Черновецького.

Після продажу «Київенерго» відбулася приватизація теплових електростанцій (ТЕС), які також скупив Ахметов. У його руках виявилося 70% теплової генерації. Експерти стверджують, що Ахметов у даному сегменті НЕ монополіст, адже немає різниці, яким методом проводиться електроенергія. Так, але є різниця, хто контролює маневрені потужності (ці самі ТЕС), які згладжують навантаження в пікові години споживання електроенергії, особливо взимку.

За приватизацією теплоелектростанцій послідував розпродаж обленерго. Вони постачають струм від виробника до споживача. Зараз ринок дистрибуції електроенергії України поділений між декількома групами: Ігор Коломойський і Григоришин, брати Суркіси, компанія VS Energy росіян Бабакова і Гінера, Ахметов.

Настала черга облгазів — компанії експлуатують газорозподільні мережі, по яких паливо постачається споживачам. Їх скупив Дмитро Фірташ.

І жодного іноземного інвестора не було на цьому святі життя. Тут претензії не до конкретного мільярдера, він лише як приклад. Швидше, претензії до всіх олігархів і їхніх васалів у владі, колишнім і нинішнім. Вони захотіли купити держмайно за копійки. Їм дозволили. Вони купили. Кожен переслідував свій корисливий інтерес (і переслідує сьогодні). Ніхто не думає про споживачів, платників податків, конкуренції і ринку.