Що очікує гривню і банківську систему в другому півріччі

НБУ ще не оприлюднив статистику по всій банківській системі за підсумками червня й усього першого півріччя. Але судячи з окремих сигналів, які надходять від окремих фінустанов, ринок поступово починає нащупувати «твердь» під ногами. Що зрештою дає підстави хоч і для дуже стриманого, але оптимізму на друге півріччя.

Проте яким саме воно буде, залежить від того, чи спрацюють ключові ризики: загострення війни на Донбасі та «приступ» популізму в політиків перед місцевими виборами (який уже матеріалізувався в прийняття закону про реструктуризацію валютних кредитів, по якому вже думають, як ситуацію «відмотати» назад).

У ВТБ Банку, який торік став одним з лідерів на ринку по відтоку депозитів, констатують, що в червні йому вдалося зафіксувати хоч і символічний, але приріст гривневих вкладів населення на 2 млн. грн (+0,2%), а з початку року – на 13 млн. грн (+0,8%). «За валютними вкладами, на жаль, негативний тренд, хоча й суттєво уповільнився, поки що зберігається: -$2 млн (-1,6%) за місяць та -$25 млн (-19,9%) з початку року», - розповідає начальник управління операційних та ринкових ризиків фінустанови Андрій Грищенко. Щодо коштів юросіб, то гривневі залишки у ВТБ у минулому місяці збільшилися на 430 млн. грн (+14,2%) та на 333 млн. грн (+10,7%) – з початку року. У доларах США: +$1 млн. (+1,6%) за червень та -$2 (-5,9%) з початку року.

У Фідобанку в коментарі для Finbalance повідомили, що гривневі кошти фізосіб (строкові та на вимогу) в ньому в червні зросли на 29,8 млн. грн. або на 3,5%. Валютні зменшилися на 40,2 млн. грн. або на 3,5% (по курсу на 30.06 з урахуванням ресурсів, залучених через депосертифікати). «У ІІ кварталі у порівнянні з І-им проявилася позитивна тенденція притоку коштів на рахунки фізосіб у нацвалюті за підсумками кожного з трьох місяців кварталу та суттєве зниження темпів відтоку коштів з валютних рахунків», - відзначили у Фідобанку. У фінустанові також констатували, що обсяг гривневих коштів юросіб у ній у червні знизився на 70,1 млн. грн. або на 7,9%, валютні кошти знизились на 10,6 млн. грн. в еквіваленті (за курсом на 30.06), або на 0,5%. «У червні намітилася позитивна тенденція залучення до довгострокової стратегічної співпраці нових юросіб з числа провідних вітчизняних компаній, що дозволило забезпечити необхідний рівень ресурсної бази на поточний момент і закласти фундамент її нарощення в перспективі», - запевнили у Фідобанку.

При цьому як повідомили Finbalance у Кредобанку, в червні обсяг гривневих вкладів населення у цій фінустанові збільшився на 15 млн грн, або на 1% (за все перше півріччя – на 53 млн грн, або на 4%), а валютних – на 1,2 млн дол, або на 3% (але в цілому за І та ІІ квартали зафіксовано скорочення на 2,7 млн дол, або на 6%). Обсяг же гривневих коштів юросіб у банку в червні зріс на 19 млн грн, або на 1% (за 6 місяців – на 424 млн грн, або на 42%), а валютних – на 5 млн дол, або на 16% (загалом у першому півріччі – на 7 млн дол, або на 22%). «Приріст коштів юросіб обумовлений тим, що корпоративні клієнти активно мігрують з банків, у стійкості яких сумніваються, до банків, які входять до відомих іноземних банківських груп», - не без нотки задоволення констатують в українській «дочці» польського банку.

Разом з тим на ринку відчутно менше приводів для радощів з точки зору фінансових результатів. Багато фінустанов й далі фіксує значні збитки. Принаймні, за даними Асоціації українських банків, у травні збиток Промінвестбанку становив 6,3 млрд грн, Ощадбанку – 1,8 млрд грн, Unicredit Bank (Укрсоцбанк) – 1,25 млрд грн, Альфа-банку – 403,7 млн грн. Прибуток вдалося зафіксувати, зокрема, Приватбанку (47,7 млн грн), «Дочірньому банку Сбербанку Росії» (74,4 млн грн), банку ПУМБ (22,3 млн грн), «Кредит-Дніпро» (38,4 млн грн), Фідобанку (111,7 млн грн). Хоча враховуючи «гнучність» вітчизняної системи звітності надмірний оптимізм був би поспішним (як мінімум, у випадку окремих банків).

Як зазначають у Фідобанку, основним драйвером його прибутку в травні став чистий торгівельний результат (94,3 млн. грн). «Завдяки певній стабілізації на валютному ринку України банку вдалося уникнути збитків, пов’язаних зі девальвацією гривні та зосередитися на класичних торгівельних операціях, - констатують в банку. – Позитивний результат від розформування резервів склав +22,2 млн. грн. (скорочення витрат/прибуток), що було зумовлене частково розформуванням резервів через покращення фінансового стану певних клієнтів та частковим списанням безнадійної заборгованості інших клієнтів за рахунок резервів».

При цьому в Альфа-банку зауважують, що на його травневий фінрезультат вплинули не лише видатки на резерви (головний біль для всього ринку, - ред.) і погашення по списаним кредитам (269 млн грн), але й коригування відстроченого податкового активу (93 млн грн).

Щодо червня, то хоча ситуація в банківському секторі знову ж таки неоднорідна – в когось збитки, в когось – прибутки, але з переважанням акценту на першому варіанті. Принаймні, як зізнається директор з економічного аналізу та стратегічного планування ВТБ Банку Михайло Папанов, ця фінустанова в минулому місяці через витрати на формування резервів отримала збиток 501 млн грн (в цілому за перше півріччя – 1,37 млрд грн).

За попередніми ж оцінками Фідобанку, його прибуток в червні становив 17 млн грн, але за першу половину року отримано збиток 955 млн грн, основна частина якого (920 млн грн), сформована «резервними» витратами, а також негативним торговим результатом на фоні девальвації гривні.

У Кредобанку розповідають, що знову ж за попередніми оцінками, в червні його прибуток склав 5,9 млн грн, а загалом за перше півріччя – 44,9 млн грн. «За обережними прогнозами Кредобанк планує завершити 2015 рік з прибутком понад 50 млн.грн», - додають у фінустанові.

Курсовий маяк другого півріччя

Визначальний фактор для банківського сектору на ІІІ та IV квартали – чи триватиме девальвація, оскільки від цього напряму залежить якість кредитних портфелів і динаміка депозитів.

Голова правління «Райффайзен Банку Аваль» Володимир Лавренчук у коментарі для Finbalance зауважив, що не очікує значних стрибків курсу. «Враховуючи, що НБУ оголосив, що саме інфляційне таргетування, а не утримання курсу за будь-яку ціну, буде головним пріоритетом регулятора, можна припустити, що валютний курс і в подальшому буде коливатися, навіть попри адміністративні обмеження валютного ринку. Водночас попит на валюту значно зменшився, плюс є хороші шанси на продовження співпраці із МВФ. Отже, ми не очікуємо значних «стрибків» валютного курсу. Завдяки ж зменшенню кількості проблемних банків уже спостерігається певний приток депозитів в усіх клієнтських сегментах і можна очікувати продовження цієї тенденції в майбутньому», - констатував банкір.

За словами Володимира Лавренчука, на відміну від трендів попередніх років, він не очікує зростання вартості кредитів у другому півріччі, враховуючи наявність «захмарних» процентних ставок і в першому півріччі. «Можливе навіть деяке падіння ставок», - зазначає фінансист.

Директор з продажів і маркетингу, член правління Platinum Bank Катерина Ладиженська також схиляється до того, що якщо не буде штучно створено тиску на валютний ринок, в тому числі через прийняття окремих законів [на кшталт №1558-1 про реструктуризацію валютних кредитів, - ред.], то різких коливань курсу гривні до іноземних валют не буде.

"Головне, що зараз потрібно від виконавчої та законодавчої гілок влади, – діяти по принципу «не нашкодити». На жаль, прийнятий Верховною Радою законопроект про примусову конвертацію кредитів у іноземній валюті як раз приклад не дуже далекоглядної позиції. Заява НБУ це підтверджує – вплив на фінансову систему в разі підписання цього закону буде руйнівним.

Якщо закон не буде прийнятий, у 2-му півріччі банківська система зможе відновити приріст депозитної бази та закріпити цей позитивний тренд. В свою чергу це дозволить поступово відновлювати кредитування", - констатувала банкір.

Натомість директор з неторгових операцій банку ВТБ Банк Ігор Гах зауважує, що ситуація у банківському секторі України сильно залежить від цілого ряду факторів, «переважно воєнно-політичних». «Безперечно, загострення ситуації на Сході країни може значно погіршити стан економіки і підвищити тиск на курс валюти та відтік коштів із банківської системи. Проте при збереженні відносно стабільної ситуації на Сході і за умови продовження підтримки від МВФ ми очікуємо, що курс на міжбанківському валютному ринку буде знаходитись в поточному "коридорі", визначеному НБУ [21,0-23,0 грн/дол, - ред.]», - зазначив банкір.

Подібна точка зору – і в головного фінансового аналітика рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталія Шапрана. «Все залежить від ефективності діяльності НБУ та інтенсивності військових дій у зоні АТО. Поки що вважаю, що пік девальвації пройдено. Але ще кілька банків до кінця року мають залишити ринок, якщо їм не допоможуть акціонери», - констатував експерт.

За словами директора департаменту організації, стратегії та PR «Кредобанку» Романа Лепака, оскільки навіть оптимістичний макроекономічний сценарій передбачає позитивну економічну динаміку лише в 2016 році, то і закінчення кризи в банківській системі можна очікувати не раніше 1-2 кварталу 2016-го.

«За сприятливого розвитку подій можна очікувати припинення відтоку депозитів у гривні в 4-му кварталі цього року. Відтік валютних депозитів може припинитися лише на початку 2016 за умови скасування ще цьогоріч обмежень на суму добового зняття коштів з депозитів у валюті.

До кінця цього року триватиме і очищення сектору від нежиттєздатних банків. Усього за підсумками 2015 року тимчасова адміністрація може бути введена в 27-30 банків - кількість, порівнювану з числом банків, виведених з ринку у попередньому році.

Головним ризиком банківської системи залишається відтік депозитів, тобто паніка вкладників. Незважаючи на багаторічне обговорення, до цієї кризи банківський сектор підійшов без змін в Цивільному Кодексі щодо обмежень на зняття депозитів до настання строку, передбаченого договором. Нещодавно прийнятий Закон, що передбачає заборону на дострокове розірвання вкладів, поки ще слабо виправляє ситуацію, оскільки більша частина вкладів була розміщена в банках до того, як він вступив в силу.

Каталізатором відтоку депозитів в Україні найчастіше виступає різка девальвація гривні. Крім відтоку депозитів при різкій девальвації національної валюти банкам загрожують нові збитки (внаслідок короткої валютної позиції у їх балансах) і подальше падіння якості кредитних портфелів», - зазначив банкір.

У цьому ж контексті заступник генерального директора рейтингового агентства «Кредит-Рейтинг» Ольга Шубіна зауважує, що поки НБУ утримує курс гривні, цілий ряд банків ще можуть впоратися з постійним погіршенням якості кредитних портфелів. Повторна ж девальвація призведе до чергового різкого погіршення платоспроможності позичальників і, відповідно, до проблем з ліквідністю банків на тлі відтоку депозитів в іноземній валюті.

«У разі чергової хвилі девальвації і відтоку депозитів досить велика частка банківських установ не зможе впоратися з ситуацією, оскільки банки ще досі працюють з наслідками стрибка гривні на початку року. Можна звернути увагу на показники ліквідності банківської системи ряду банківських установ і спадну динаміку обсягів коштів на коррахунках банків. Але в цілому, якщо не буде формуватися негативний інформаційний фон, можливе або скорочення відтоку депозитів у нацвалюті, або невеликий його приріст», - прогнозує експерт.

Нагадаємо, на початку червня заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізосіб Андрій Оленчик заявляв, що на той момент НБУ визнав проблемними близько 15 банків. Які, відповідно, перебувають в зоні найвищого ризику введення тимчасової адміністрації.

До слова, упродовж 2014-2015 років правління НБУ прийняло 51 рішення про віднесення банків до категорії неплатоспроможних, із них у 2015 році – 18. У 2014 – 2015 роках було відкликано банківську ліцензію та ліквідовано 41 банк (у тому числі анульовано банківські ліцензії двох банків, що розташовані на території АР Крим і міста Севастополя ), із них у 2015 році –24. Загалом в категорії неплатоспроможних перебуває 10 банків, у стадії ліквідації – 48 банків.

Збитки й докапіталізація

За оцінками Романа Лепака, збиток платоспроможних банків за підсумками 2015 року становитиме близько 40-45 млрд грн, а кількість збиткових банків перевищить 50% від їх загального числа в порівнянні з 34% за підсумками І кварталу. «Крім відтоку депозитів, при різкій девальвації національної валюти банкам загрожують нові збитки (внаслідок короткої валютної позиції у їх балансах) і подальше падіння якості кредитних портфелів», - додав фінансист.

За словами ж Ольги Шубіної, якщо прийнятий парламентом в третьому читанні законопроект №1558-1 про реструктуризацію валютних кредитів вступить у силу в нинішньому вигляді, це матиме суттєвий негативний вплив на банківську систему, який поглибить негативний фінрезультат від діяльності банків у минулі періоди.

За даними НБУ, за січень-травень 2015 року сукупний збиток банківської системи становив 73,2 млрд грн. При цьому збиток платоспроможних банків склав 25,25 млрд грн. Збиток всієї банківської системи в 2014 році склав 53 млрд грн.

Як зазначав заступник глави правління НБУ Віктор Новіков, сукупні збитки від реалізації закону №1558-1 про реструктуризацію валютних кредитів будуть значно більші, ніж 100 млрд грн.

«Законопроект принесе збитки банківській системі більше 95 млрд. грн., але це не просто втрати банків, а збитки для всієї економіки України. Цей закон, у разі його реалізації банківською системою, завдасть шкоди самій системі, яка є кровоносними судинами економіки України, і може призвести до того, що окремі банки будуть передані до Фонду гарантування вкладів. Це означає додаткові витрати з держбюджету і зменшення соціальних виплат з нього, оскільки доведеться здійснювати виплати гарантованих сум відшкодування за вкладами населення», - зазначав Віктор Новіков.

Він додавав, що, окрім гарантованих сум в розмірі 200 тис. грн., існують й інші черги кредиторів. Тому цифри збитків набагато більші, ніж тільки збитки самої банківської системи, яка потребує докапіталізації. Державні підприємства, бюджетні організації – вони теж втрачають кошти в банках, які виводяться з ринку. Це може призвести до банкрутств цих підприємств і втрати робочих місць.

Окремий виклик для банків – це потреба в докапіталізації для «поглинання» вже де-факто зафіксованих, хоча й не завжди де-юре показаних збитків. Для виявлення відповідної потреби в рамках програми МВФ вже почався стрес-тест банків з І групи класифікації (група найбільших), згодом він має бути проведений і серед банків з ІІ групи класифікації (група великих).

«Банківський сектор за 5 місяців 2015 року втратив 49% свого регулятивного капіталу. Тому питання капіталізації є в цьому році найбільш гострим питанням для українських банків та їх акціонерів. Проведення діагностики банків, передбаченої Меморандумом з МВФ дозволить виявити реальну потребу в капіталі з урахуванням того, що відбулося різке погіршення зовнішніх умов роботи банківського сектора.

За нашими оцінками, стрес-тести покажуть в 1,5-2 рази більшу потребу в капіталі, ніж називалося роком раніше (66 млрд.грн. для 37-ми найбільших банків у 2014 році). Для банків тільки I групи потреба в докапіталізації може досягти 85-90 млрд грн, але при цьому слід врахувати, що ряд з цих банків уже проводять значні за обсягом додаткові емісії акцій, зокрема Укрсоцбанк, Фінанси і кредит, державні банки.

Найбільш гостро проблема капіталу стоїть перед приватними банками з українськими власниками, які в ряді випадків просто не мають фінансових можливостей внести в свої банки необхідний обсяг капіталу. У таких умовах Національний банк змушений давати «розстрочку» для виконання банками вимог щодо відновлення свого капіталу. Згідно з меморандумом з МВФ банки повинні будуть розробити плани капіталізації для поетапного досягнення цільових показників капіталу. При цьому передбачається, що такі плани будуть охоплювати період до кінця 2018 року, тобто майже 4-х річний період», - констатує Роман Лепак.

За оцінками ж Віталія Шапрана, банкам з І групи класифікації НБУ за результатами стрес-тесту буде потрібно збільшити регулятивний капітал на 25-30%, а в разі зниження якості активів – на 50-60%. «НБУ дозволив банкам недотримуватись нормативів Н1 та Н2 [встановлюють вимоги щодо капіталу, - ред.], тому навіть за результатами стрес-тестів докапіталізація є необов`язковим явищем», - зауважив експерт.

Натомість начальник відділу корпоративних рейтингів і ринкових досліджень «Українського кредитно-рейтингового агентства» (UCRA) Віктор Шулик вважає, що незважаючи на те, що НБУ дав можливість низці банків ігнорувати базові вимоги щодо достатності капіталу, не виключено, що деякі учасники ринку будуть більш активно позбавлятися від кредитів і цінних паперів, щоб скоротити розмір RWA [активи, зважені на рівень кредитного ризику, - ред.]. «При цьому фінансовий ефект від таких угод на поточний момент визначити досить складно через гнучкі підходи банків до формування резервів», - додав експерт.

За його словами, вплив операційного середовища і законодавчих вимог на платоспроможність банків буде визначальним у поточному році. Водночас не виключено, що частка іноземного капіталу в системі може знижуватися (на початок червня 2015 р. - 27,5%). «Значна частина популістських рішень, ймовірно, буде скасована під тиском міжнародних організацій, що, тим не менш, навряд чи зможе підтримати фінансову систему країни», - констатує Віктор Шулик.

Нагадаємо, за оцінками групи ICU, банківська система України потребує докапіталізацію на 150 млрд грн. При цьому експерти вважають, що до кінця року частка державних банків істотно зросте – з 24% до 45% - за рахунок націоналізації проблемних банків або їх консолідації на базі державних.

«Держава вимушено йти на такі заходи, щоб врятувати банківську систему. Інших шляхів поки немає. Якщо говорити про західні та російські банки (а це одна третина банківського ринку за обсягом активів), їх будуть докапіталізувати материнські структури, - зауважував аналітик банківського сектора групи ICU Михайло Демків. - Що стосується банків з українським капіталом, то сьогодні у них дуже обмежені можливості щодо залучення капіталу від своїх акціонерів або зовнішніх інвесторів. За результатами нового стрес-тесту стане зрозуміло, які банки держава буде докапіталізувати, а які ліквідує».

За прогнозами групи ICU, держава витратить на підтримку проблемних банків 84 млрд. грн і таким чином оздоровить банківську систему. «У програмі МВФ передбачені витрати на рекапіталізацію банківської системи і кредити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) в сумі 139 млрд. грн (7,5% від ВВП) в 2015 році. 55 млрд грн з цієї суми піде на виплату вкладникам ліквідованих банків. Таким чином, за розрахунками групи ICU, до кінця цього року - на початку наступного держава інвестує в банки 84 млрд. грн. Для цього необхідно також внести зміни до закону про бюджет, яким передбачено лише 36 млрд. грн на рекапіталізацію банків і 20 млрд грн на ФГВФО. Такі суми базуються на результатах попереднього стрес-тесту, який, на нашу думку, був занадто оптимістичним», - резюмував М. Демків.

Дефолт в Украине уже наступил?