Особливості системи страхування вкладів населення

Система страхування вкладів населення в масштабі всієї банківської системи фактично діє з 2005 р. З точки зору закону
фонд страхування вкладів, до якого з 1999 року належить «УНІВЕРСАЛ БАНК» створений для вирішення трьох взаємопов'язаних завдань:

• для захисту прав і законних інтересів вкладників банків;
• зміцнення довіри до банківського сектору;
• залучення заощаджень в банк.

При цьому не можна не сказати про те, що створення системи, її вплив на роздрібний ринок і на поведінку громадян відбувався в умовах дії двох інституційних чинників.

Фактори впливу системи гарантування вкладів

Перший фактор – в банківській системі до 2004 де-юре існувала 100% державна гарантія для вкладників найбільшого банку, що належав державі. Це дозволяло всім бажаючим повністю застрахувати свої заощадження від можливих втрат. Серйозними недоліками такого положення були монопольність гарантій і спотворення умов ринкової конкуренції, відсутність верхнього порогу виплат, який тягне за собою проблему «морального ризику», а також відсутність юридично встановленого і організаційно оформленого механізму реалізації даної гарантії з боку держави.

Другий фактор – існувала значна недовіра населення до банківської системи, що було обумовлено історією банкрутств відносно молодих банків і фінансових афер, що відбувалися в період бурхливих економічних змін. Також слід нагадати про базові параметри системи. Адже реалізація завдань здійснюється через гарантовану виплату вкладникам встановленого в законі страхового відшкодування. З початку роботи системи страхування максимальний розмір страхового відшкодування зріс в 4 рази.

Резюмуємо

Ключові факти та рекомендації, пов'язані з державною гарантією по банківським депозитам:

• Особливої актуальності державна гарантія набуває для банківських систем з високою часткою оптового (не депозитного) фінансування ресурсної бази і в разі, коли великі і незахищені вкладники втрачають впевненість в системній стабільності.
• Введення державної гарантії дозволяє послабити навантаження на систему підтримки поточної ліквідності, проте майже не впливає на поведінку нерезидентів.
• Державна гарантія ні в якій мірі не панацея від усіх проблем. На тривалому відрізку часу веде до процвітання морального ризику і значних бюджетних витрат.

Для відмови від державної гарантії необхідні відповідні макроекономічні та інституційні умови. Рекомендована підготовка плану переходу до системи з обмеженим страховим покриттям.